Орфографічний словник української мови

доброзичливиця

добрози́чли́виця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. доброзичливиця — -і. Жін. до доброзичливець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доброзичливиця — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до добрози́чли́вець.  Словник української мови в 11 томах