Словник української мови в 11 томах

доброзичливиця

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до добрози́чли́вець.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доброзичливиця — добрози́чли́виця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. доброзичливиця — -і. Жін. до доброзичливець.  Великий тлумачний словник сучасної мови