доброзичливиця

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до добрози́чли́вець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброзичливиця — добрози́чли́виця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. доброзичливиця — -і. Жін. до доброзичливець. Великий тлумачний словник сучасної мови