Великий тлумачний словник сучасної мови

доброзичливиця

добрози́чли́виця

-і.

Жін. до доброзичливець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доброзичливиця — добрози́чли́виця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. доброзичливиця — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до добрози́чли́вець.  Словник української мови в 11 томах