доброзичливий
добрози́чли́вий
-а, -е.
Який бажає, зичить людям добра, співчутливо ставиться до інших, дбає, піклується про них.
|| Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін.
|| В основі якого лежить бажання зробити кому-небудь добро, принести користь і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови