Великий тлумачний словник сучасної мови

доброзичливо

добрози́чли́во

Присл. до доброзичливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доброзичливо — добрози́чли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. доброзичливо — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВО. Присл. до добрози́чли́вий. Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка, вряди-годи допомагав йому то тим, то сим (Кол., Терен.., 1959, 32); Устина доброзичливо пробирала зятя. — Коли раз за день їсти, то можна захворіти (Чорн., Потік.., 1956, 301).  Словник української мови в 11 томах