Значення в інших словниках
-
довгоголовий —
-а, -е. У якого голова видовженої форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
довгоголовий —
ДОВГОГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має голову довгастої форми. Федько – хлопчина років десяти, синьоокий, як і мати, довгоголовий пустун (С. Добровольський); Довгоголовий пласколиций чоловiк лагiдно усмiхнувся, розтягуючи широкого рота (Ю. Логвин). 2. антр.
Словник української мови у 20 томах
-
довгоголовий —
див. довгий
Словник синонімів Вусика