довчати

довча́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. довчати — -аю, -аєш, недок., довчити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Доводити навчання кого-небудь до кінця. 2》 Вивчати що-небудь до кінця або до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довчати — ДОВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. 1. Доводити навчання кого-небудь до кінця. —А ти б до нашої вчительки… вона б тебе довчила, — рають хлопці (Коцюб., І, 1955, 298). 2. Вивчати що-небудь до кінця або до певної межі.  Словник української мови в 11 томах