Значення в інших словниках
-
догма —
(непохитна) істина, аксіома, засада, принцип, положення; пор. ВЧЕННЯ.
Словник синонімів Караванського
-
догма —
-и, ж. 1》 Учення або положення, що приймається як незаперечна, вічна, незмінна істина для всіх часів та історичних умов. Догма права — формально-логічне тлумачення норм чинного права. 2》 перев. мн. Основні положення якого-небудь учення або релігії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
догма —
до́гма, догма́т [грец. δόγμα (δόγματος) – думка, вчення] 1. Поняття, ідея, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов. 2. Основне положення якого-небудь вчення (напр., релігії), яке приймається без доказів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
догма —
ДОГМА (від грецьк. δόγμα — думка, рішення, вчення) — положення, ідея (чи система положень або вірувань), все те, що сприймається його адептами безальтернативно, поза будь-яким сумнівом та можливістю критичного перегляду. Для терміну "Д.
Філософський енциклопедичний словник
-
догма —
До́гма, -ми, -мі; до́гми, догм (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
догма —
ДО́ГМА, и, ж. 1. Учення або положення, що приймається як незаперечна, вічна, незмінна істина для всіх часів і історичних умов. Маркс і Енгельс говорили багато раз, що наше вчення не догма, а керівництво до дії..
Словник української мови в 11 томах
-
догма —
рос. догма положення, що приймається на віру як беззаперечна істина, незмінна ні за яких обставин.
Eкономічна енциклопедія