доколювати —
-юю, -юєш, недок., доколоти, -колю, -колеш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доколювати —
див. доробляти
Словник синонімів Вусика
доколювати —
ДОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОКОЛО́ТИ. колю́, ко́леш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі. Доколов [господар] плаху і лише тоді випроставсь і глянув (Головко, II, 1957, 479).
Словник української мови в 11 томах
доколювати —
Доколювати, -люю, -єш сов. в. доколоти, -лю, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.
Словник української мови Грінченка