доколювати
доко́лювати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доколювати — -юю, -юєш, недок., доколоти, -колю, -колеш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доколювати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
- доколювати — ДОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОКОЛО́ТИ. колю́, ко́леш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі. Доколов [господар] плаху і лише тоді випроставсь і глянув (Головко, II, 1957, 479). Словник української мови в 11 томах
- доколювати — Доколювати, -люю, -єш сов. в. доколоти, -лю, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76. Словник української мови Грінченка