1. Великий тлумачний словник сучасної мови

доколювати

доко́лювати

-юю, -юєш, недок., доколоти, -колю, -колеш, док., перех.

Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доколювати — доко́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доколювати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  3. доколювати — ДОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОКОЛО́ТИ. колю́, ко́леш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі. Доколов [господар] плаху і лише тоді випроставсь і глянув (Головко, II, 1957, 479). Словник української мови в 11 томах
  4. доколювати — Доколювати, -люю, -єш сов. в. доколоти, -лю, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76. Словник української мови Грінченка