1. Словник української мови Грінченка

доколювати

Доколювати, -люю, -єш

сов. в. доколоти, -лю, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доколювати — доко́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доколювати — -юю, -юєш, недок., доколоти, -колю, -колеш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доколювати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  4. доколювати — ДОКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОКОЛО́ТИ. колю́, ко́леш, док., перех. Закінчувати колоти (у 1-3 знач.); колоти до якого-небудь строку, межі. Доколов [господар] плаху і лише тоді випроставсь і глянув (Головко, II, 1957, 479). Словник української мови в 11 томах