доконати
докона́ти 1
дієслово доконаного виду
замучити; знищити
розм.
докона́ти 2
дієслово доконаного виду
зробити, здійснити що-небудь
розм., рідко
Орфографічний словник української мовидокона́ти 1
дієслово доконаного виду
замучити; знищити
розм.
докона́ти 2
дієслово доконаного виду
зробити, здійснити що-небудь
розм., рідко
Орфографічний словник української мови