докучливо —
Присл. до докучливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
докучливо —
ДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до доку́чливий. Над головою докучливо стогнала хазяйка, рипів її голос (Коцюб.. II, 1955, 51).
Словник української мови в 11 томах
докучливо —
Докучливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Словник української мови Грінченка