докучливість

доку́чливість

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. докучливість — -вості, ж. Властивість за знач. докучливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. докучливість — ДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. доку́чливий. Присяжний.. просив діда, аби йому вибачив його докучливість, та й відійшов швидко (Черемш., Тв., 1960,233).  Словник української мови в 11 томах