докучливість

доку́чливість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докучливість — -вості, ж. Властивість за знач. докучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. докучливість — ДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. доку́чливий. Присяжний.. просив діда, аби йому вибачив його докучливість, та й відійшов швидко (Черемш., Тв., 1960,233). Словник української мови в 11 томах