докучливість
доку́чливість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докучливість — -вості, ж. Властивість за знач. докучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докучливість — ДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. доку́чливий. Присяжний.. просив діда, аби йому вибачив його докучливість, та й відійшов швидко (Черемш., Тв., 1960,233). Словник української мови в 11 томах