докучливість
доку́чливість
-вості, ж.
Властивість за знач. докучливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докучливість — доку́чливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- докучливість — ДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. доку́чливий. Присяжний.. просив діда, аби йому вибачив його докучливість, та й відійшов швидко (Черемш., Тв., 1960,233). Словник української мови в 11 томах