докучливо

доку́чливо

Присл. до докучливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докучливо — доку́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. докучливо — ДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до доку́чливий. Над головою докучливо стогнала хазяйка, рипів її голос (Коцюб.. II, 1955, 51). Словник української мови в 11 томах
  3. докучливо — Докучливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196. Словник української мови Грінченка