докучливо
доку́чливо
Присл. до докучливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докучливо — доку́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- докучливо — ДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до доку́чливий. Над головою докучливо стогнала хазяйка, рипів її голос (Коцюб.. II, 1955, 51). Словник української мови в 11 томах
- докучливо — Докучливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196. Словник української мови Грінченка