1. Словник української мови Грінченка

докучливо

Докучливо

нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докучливо — доку́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. докучливо — Присл. до докучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докучливо — ДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до доку́чливий. Над головою докучливо стогнала хазяйка, рипів її голос (Коцюб.. II, 1955, 51). Словник української мови в 11 томах