Значення в інших словниках
-
допитаний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до допитати. || у знач. ім. допитані, -них, мн. (одн. допитаний, -ного, ч.). Ті, кого допитали.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
допитаний —
ДОПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до допита́ти. — Допитаний мною Дибченко зізнався (Збан., Єдина, 1959. 70); // у знач. ім. допи́тані, них, мн. (одн. допи́таний, ного, ч.). Ті, кого допитали. Допитаних переводили в інший підвал (Бурл., О. Вересай, 1959, 77).
Словник української мови в 11 томах