допитувач

допи́тувач

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. допитувач — -а, ч., рідко. Той, хто веде допит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. допитувач — ДОПИ́ТУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто веде допит. Ласточкін з цікавістю розглядав свого допитувача (Смолич, V, 1959, 682).  Словник української мови в 11 томах