1. Орфографічний словник української мови

допитувач

допи́тувач

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитувач — -а, ч., рідко. Той, хто веде допит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. допитувач — ДОПИ́ТУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто веде допит. Ласточкін з цікавістю розглядав свого допитувача (Смолич, V, 1959, 682). Словник української мови в 11 томах