1. Великий тлумачний словник сучасної мови

допитувач

допи́тувач

-а, ч., рідко.

Той, хто веде допит.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитувач — допи́тувач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. допитувач — ДОПИ́ТУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто веде допит. Ласточкін з цікавістю розглядав свого допитувача (Смолич, V, 1959, 682). Словник української мови в 11 томах