Значення в інших словниках
-
доповнений —
[допоўнеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
доповнений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доповнити. || доповнено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доповнений —
ДОПО́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до допо́внити. В основу сонати Михайло Лукич поклав власні переживання, звісно, певною мірою доповнені та узагальнені (Дмит., Розлука, 1957, 104).
Словник української мови в 11 томах