Орфографічний словник української мови

дормез

дорме́з

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дормез — -а, ч. Старовинна карета, пристосована для спання в дорозі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дормез — дорме́з (франц. dormeuse, від dormir – спати) дорожня карета з спальними місцями.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дормез — ДОРМЕ́З, а, ч. Старовинна карета, пристосована для спання в дорозі. Уся місцевість була запруджена візками, дормезами, легкими каретами, трупами людей і коней (Кочура, Зол. грамота, 1960, 395).  Словник української мови в 11 томах