дормез

дорме́з

-а, ч.

Старовинна карета, пристосована для спання в дорозі.

Значення в інших словниках

1. дормез — дорме́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дормез — дорме́з (франц. dormeuse, від dormir – спати) дорожня карета з спальними місцями.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. дормез — ДОРМЕ́З, а, ч. Старовинна карета, пристосована для спання в дорозі. Уся місцевість була запруджена візками, дормезами, легкими каретами, трупами людей і коней (Кочура, Зол. грамота, 1960, 395).  Словник української мови в 11 томах