Орфографічний словник української мови

доукомплектований

доукомплекто́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. доукомплектований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доукомплектувати. || доукомплектовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доукомплектований — ДОУКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а. е. Дієпр. пас. мин. ч. до доукомплектува́ти. Підрозділи, доукомплектовані останнім часом, ішли й ішли заповненими, зімкнутими рядами, що зникали вдалині (Гончар, І, 1954, 393).  Словник української мови в 11 томах