доукомплектований

ДОУКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а. е. Дієпр. пас. мин. ч. до доукомплектува́ти.

Підрозділи, доукомплектовані останнім часом, ішли й ішли заповненими, зімкнутими рядами, що зникали вдалині (Гончар, І, 1954, 393).

Значення в інших словниках

1. доукомплектований — доукомплекто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доукомплектований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доукомплектувати. || доукомплектовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови