доукомплектований

доукомплекто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до доукомплектувати.

|| доукомплектовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. доукомплектований — доукомплекто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доукомплектований — ДОУКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а. е. Дієпр. пас. мин. ч. до доукомплектува́ти. Підрозділи, доукомплектовані останнім часом, ішли й ішли заповненими, зімкнутими рядами, що зникали вдалині (Гончар, І, 1954, 393).  Словник української мови в 11 томах