дружка —
-и, ж. 1》 Дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді. 2》 діал. Те саме, що дружба II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дружка —
ДРУ́ЖКА, и, ж. 1. Дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді. Лукина з дружками пішла по селі просить на весілля (Н.-Лев., III, 1956, 348); Тим часом дівчата, які були вже признані дружками, затягли «Ой у полі та овес рясний..
Словник української мови в 11 томах
дружка —
Дружка, -ки ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе старшої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Мет. 206.
Словник української мови Грінченка