дружньо —
(ставитися) приязно, подружньому, по-братньому, прихильно; (діяти) узгоджено, злагоджено, одностайно, о. мов на команду, в один голос <�душу>; (жити) душа в душу, як брат із сестрою; (стояти в бою) плече-в-плече, плече до плеча.
Словник синонімів Караванського
дружньо —
Присл. до дружній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дружньо —
Дру́жньо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дружньо —
ДРУ́ЖНЬО. Присл. до дру́жній. Свояк, здвигнувши плечима, киває дружньо і таємничо Фортунатові і відходить (Л. Укр., II, 1951, 484); Діячі тримались мужньо, хоч і царський бив батіг! Лисенку Миколі дружньо Римський-Корсаков поміг (Тич., II, 1957, 328).
Словник української мови в 11 томах