дружньо

1. любо, любно, любенько, приязно

2. одностайно, водночас, разом, поспіль, посполу, сукупно

Значення в інших словниках

1. дружньо — дру́жньо прислівник приязно незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дружньо — (ставитися) приязно, подружньому, по-братньому, прихильно; (діяти) узгоджено, злагоджено, одностайно, о. мов на команду, в один голос <�душу>; (жити) душа в душу, як брат із сестрою; (стояти в бою) плече-в-плече, плече до плеча.  Словник синонімів Караванського
3. дружньо — Присл. до дружній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дружньо — Дру́жньо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дружньо — ДРУ́ЖНЬО. Присл. до дру́жній. Свояк, здвигнувши плечима, киває дружньо і таємничо Фортунатові і відходить (Л. Укр., II, 1951, 484); Діячі тримались мужньо, хоч і царський бив батіг! Лисенку Миколі дружньо Римський-Корсаков поміг (Тич., II, 1957, 328).  Словник української мови в 11 томах