Значення в інших словниках
-
дубець —
Прут, різка, хворостина, лозина, хмизина, хлудина; Р. дубок.
Словник синонімів Караванського
-
дубець —
-бця, ч. 1》 Відламана (перев. тонка, гнучка) гілка без листя. 2》 рідко. Зменш. до дуб 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дубець —
див. палиця
Словник синонімів Вусика
-
дубець —
РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо).
Словник синонімів української мови
-
дубець —
ДУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Відламана (перев. тонка, гнучка) гілка без листя. Клумби були штучно обтикані черепицею та обплетені дубцями з ліщини (Н.-Лев., III.
Словник української мови в 11 томах
-
дубець —
Дубець, -бця м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. Грин. ІІІ. 168. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Грин. І. 180. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Ном. Треба його дубцем бить. Грин. ІІІ. 553. ум. дубчик, дубчичок.
Словник української мови Грінченка