дубець
дубе́ць
-бця, ч.
1》 Відламана (перев. тонка, гнучка) гілка без листя.
2》 рідко. Зменш. до дуб 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мовидубе́ць
-бця, ч.
1》 Відламана (перев. тонка, гнучка) гілка без листя.
2》 рідко. Зменш. до дуб 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови