Орфографічний словник української мови

думливий

думли́вий

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. думливий — -а, -е, рідко. 1》 Заглиблений у думки; задумливий, замислений. || Здатний глибоко роздумувати, розмірковувати. 2》 Те саме, що гордовитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. думливий — ГО́РДИЙ (сповнений самоповаги; який виражає особисту гідність), ГОРДОВИ́ТИЙ, АМБІ́ТНИЙ, ГОРДІВЛИ́ВИЙ, ГОРДЛИ́ВИЙ, ДУ́МНИЙ, ДУМЛИ́ВИЙ, ЧИ́ННИЙ розм. (сповнений почуття власної гідності). — Ти не знаєш козацьку вдачу — гордий народ! (С.  Словник синонімів української мови
  3. думливий — ДУМЛИ́ВИЙ, а, е, рідко, 1. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. Амфіон — розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, — ..виводить мур (Л. Укр„ І, 1951, 445); // Здатний глибоко роздумувати, розмірковувати.  Словник української мови в 11 томах