Орфографічний словник української мови

думливо

думли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. думливо — ДУМЛИ́ВО, рідко. Присл. до думли́вий. [Руфін (гірко, думливо):] Так, так… спокійно може спати цезар, бо забагато вже було тих Брутів, щоб вірити в їх силу… (Л. Укр., II, 1951, 364).  Словник української мови в 11 томах