думливий

думли́вий

-а, -е, рідко.

1》 Заглиблений у думки; задумливий, замислений.

|| Здатний глибоко роздумувати, розмірковувати.

2》 Те саме, що гордовитий.

Значення в інших словниках

1. думливий — думли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. думливий — ГО́РДИЙ (сповнений самоповаги; який виражає особисту гідність), ГОРДОВИ́ТИЙ, АМБІ́ТНИЙ, ГОРДІВЛИ́ВИЙ, ГОРДЛИ́ВИЙ, ДУ́МНИЙ, ДУМЛИ́ВИЙ, ЧИ́ННИЙ розм. (сповнений почуття власної гідності). — Ти не знаєш козацьку вдачу — гордий народ! (С.  Словник синонімів української мови
3. думливий — ДУМЛИ́ВИЙ, а, е, рідко, 1. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. Амфіон — розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, — ..виводить мур (Л. Укр„ І, 1951, 445); // Здатний глибоко роздумувати, розмірковувати.  Словник української мови в 11 томах