Значення в інших словниках
-
дурощі —
(вчинки) дуріння, дур, дурість; (дитячі) пустощі.
Словник синонімів Караванського
-
дурощі —
-ів, мн., розм. 1》 Нерозумні, безглузді вчинки. || Позбавлені розумного змісту думки, слова. 2》 у знач. присудк. сл. Не варте уваги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дурощі —
див. глупота
Словник синонімів Вусика
-
дурощі —
вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого).
Фразеологічний словник української мови
-
дурощі —
БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
дурощі —
Ду́рощі, -щів, -щам, -щами
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дурощі —
ДУ́РОЩІ, ів, мн., розм. 1. Нерозумні, безглузді вчинки. — Хлопець ти хороший, кинь дурощі (Мик., II, 1957, 470); // Позбавлені розумного змісту думки, слова. — Я вже й сам не тямлю, де в мене тії дурощі беруться, — от наче щось сіпне! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
дурощі —
Дурощі, -щей и -щів ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.
Словник української мови Грінченка