дучайка

дуча́йка

іменник жіночого роду

діал.

Значення в інших словниках

1. дучайка — ДУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Те саме, що ду́чка. До дучайки, звідкіля тече Волога свіжа і солодка, прудко Сповзаються мурашки (Рильський, І, 1956, 452).  Словник української мови в 11 томах
2. дучайка — Дучайка, -ки ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.  Словник української мови Грінченка