дучайка
дуча́йка
іменник жіночого роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дучайка — ДУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Те саме, що ду́чка. До дучайки, звідкіля тече Волога свіжа і солодка, прудко Сповзаються мурашки (Рильський, І, 1956, 452). Словник української мови в 11 томах
- дучайка — Дучайка, -ки ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481. Словник української мови Грінченка