1. Словник української мови Грінченка

дучайка

Дучайка, -ки

ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дучайка — дуча́йка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. дучайка — ДУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Те саме, що ду́чка. До дучайки, звідкіля тече Волога свіжа і солодка, прудко Сповзаються мурашки (Рильський, І, 1956, 452). Словник української мови в 11 томах