Значення в інших словниках
-
дяків —
-кова, -кове. Належний дякові (у 1 знач.). || Прикм. до дяк 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дяків —
ДЯКІ́В, ко́ва, ко́ве. Належний дякові (у 1 знач.). — Чи не тут живе Валаш? —спитала в сина Кайдашиха, — Ні, мамо! це дякова хата (Н.-Лев., II, 1956, 316); // Прикм. до дяк 1. Наука дякова була невелика, вона сягала не дальше псалтиря (Мирний, V, 1955, 309).
Словник української мови в 11 томах
-
дяків —
Дяків, -кова, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. н. п.
Словник української мови Грінченка