Значення в інших словниках
-
дяківський —
-а, -е. Прикм. до дяк 1). || Власт. дякові. Дяківська натура.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дяківський —
Дякі́вський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дяківський —
ДЯКІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дяк 1. — Так якось мені здавалося, що хоч я не зв’язаний буду, а вискочити таки не вискочу з дяківської науки (Вовчок, VI, 1956, 223); — Ого, якби він не дяківської породи, —говорив Федір Данилович...
Словник української мови в 11 томах
-
дяківський —
Дяківський, -а, -е Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Словник української мови Грінченка