діверко —
-а, ч. Зменш.-пестл. до дівер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
діверко —
ДІ́ВЕРКО, а, ч. Зменш.-пестл. до ді́вер. Діверкові догоджу, — Шовком комір вишию.. (Укр.. лір. пісні, 1958, 417).
Словник української мови в 11 томах
діверко —
Діверко, -ка м. ум. отъ дівер.
Словник української мови Грінченка