Орфографічний словник української мови

діверко

ді́верко

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. діверко — -а, ч. Зменш.-пестл. до дівер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діверко — ДІ́ВЕРКО, а, ч. Зменш.-пестл. до ді́вер. Діверкові догоджу, — Шовком комір вишию.. (Укр.. лір. пісні, 1958, 417).  Словник української мови в 11 томах
  3. діверко — Діверко, -ка м. ум. отъ дівер.  Словник української мови Грінченка