діверко

ді́верко

-а, ч.

Зменш.-пестл. до дівер.

Значення в інших словниках

1. діверко — ді́верко іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. діверко — ДІ́ВЕРКО, а, ч. Зменш.-пестл. до ді́вер. Діверкові догоджу, — Шовком комір вишию.. (Укр.. лір. пісні, 1958, 417).  Словник української мови в 11 томах
3. діверко — Діверко, -ка м. ум. отъ дівер.  Словник української мови Грінченка