діверка

ді́верка

-и, ж.

Жінка дівера.

Значення в інших словниках

1. діверка — ді́верка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. діверка — ДІ́ВЕРКА, и, ж. Жінка дівера. Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Манж., Тв., 1955, 67).  Словник української мови в 11 томах
3. діверка — Діверка, -ки ж. Жена деверя.  Словник української мови Грінченка