діверка
ДІ́ВЕРКА, и, ж. Жінка дівера.
Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Манж., Тв., 1955, 67).
Словник української мови (СУМ-11)ДІ́ВЕРКА, и, ж. Жінка дівера.
Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Манж., Тв., 1955, 67).
Словник української мови (СУМ-11)