Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли(Манж., Тв., 1955, 67).
Джерело: Словник української мови (СУМ-11)на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
діверка —
ді́верка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
діверка —
-и, ж. Жінка дівера.
Великий тлумачний словник сучасної мови
діверка —
Діверка, -ки ж. Жена деверя.
Словник української мови Грінченка