1. Орфографічний словник української мови

діверка

ді́верка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діверка — -и, ж. Жінка дівера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діверка — ДІ́ВЕРКА, и, ж. Жінка дівера. Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Манж., Тв., 1955, 67). Словник української мови в 11 томах
  3. діверка — Діверка, -ки ж. Жена деверя. Словник української мови Грінченка